Тема 4. Культура і духовне життя в Україні в 1917-1921 рр.
Урок 3. Діяльність більшовиків у сфері культури. Релігійне життя
План
1. Освітня політика більшовиків.
2. Релігійне життя.
1. Освітня політика більшовиків
Липень 1919 р. Раднарком УСРР схвалив Положення про єдину трудову школу, за яким вводилося безплатне обов'язкове навчання дітей віком від 7 до 16 років. Утім у зв'язку із падінням радянської влади реформа школи не відбулася.
Липень 1920 р. Народний комісаріат освіти УСРР повернувся до цього питання і видав постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи».
Відмінялися всі типи шкільних закладів, які існували раніше.
Єдина трудова школа створювалася семирічною і поділялася на два ступені - перший (1-4 класи), другий (5-7 класи). Після закінчення школи можна було вступити до професійно-технічної школи чи технікуму.
Наприкінці 1920 р. в Україні діяло 22 тис. шкіл з 2250 тис. учнів. Майже в половині шкіл навчання велось українською мовою.
Щоб ліквідувати потребу в педагогічних кадрах, в 1920 р. було відкрито 20 педагогічних інститутів, 48 педтехнікумів, близько сотні учительських курсів.
Ліквідовано автономію вищих навчальних закладів та закріплено за ними комісарів.
Наприкінці 1920 р. в Україні працювало 38 вищих навчальних закладів, де навчалося 57 тис. студентів.
Зі встановленням радянської влади в Україні велика увага приділялася ліквідації неписьменності серед населення. В Україні було створено республіканську комісію з боротьби з неписьменністю, яку очолив голова ВУЦВК І. Петровський.
1920 р. у вечірніх школах та гуртках лікнепу навчалося 200 тис. осіб.
Якщо до революції в Україні налічувалося лише 27,9 %
письменних, то наприкінці 1920 р. - 51, 9 %.
Більшовики здійснювали:
- жорсткий контроль державних органів над діяльністю установ культури й освіти. Це вело до втрати творчої самостійності, ініціативи, пристосування;
- поєднання навчання з комуністичним вихованням;
- примусове реформування закладів культури і освіти, перетворення їх на державні;
- народним масам прищеплювали комуністичні цінності, ідеологію та мораль;
- почалися репресії проти діячів культури, багато з яких були змушені виїхати за кордон;
- підтримку діячів пролетарської культури за класовою ознакою, а не за талантом.
За умов радянської влади
Під час вступу до вишів надавалася перевага молоді робітничо-селянського походження, для яких запроваджувалися підготовчі курси, а згодом – робітничі факультети. Вступні іспити, а також плата за навчання скасовувалися.
Університети перетворено на галузеві навчальні заклади.
Українська академія наук продовжувала діяти, але її склад дещо змінився. Значна частина вчених-академіків опинилася в еміграції.
2. Релігійне життя
У березні 1917 р. створено Виконавчий комітет духовенства і мирян, який розгорнув активну діяльність зі створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), знищеної ще в XVIІ ст.
Прийнято рішення про скликання Всеукраїнського церковного собору. Собор розпочав свою роботу в січні 1918 р. Утім зміна політичної ситуації і захоплення більшовиками Києва не дозволили делегатам проголосити автокефалію.
У червні 1918 р. за гетьмана П. Скоропадського Всеукраїнський православний собор відновив роботу, але зустрів великий опір з боку Московського патріархату. Після приходу до влади в Україні Директорії ідея автокефалії почала нарешті перетворюватися на реальність.
1 січня 1919 р. Директорія УНР проголосила автокефалію Української православної церкви.
Проте політична нестабільність 1919 р. не дозволила реалізувати це рішення.
Зі встановленням радянської влади в Україні розпочався наступ проти церкви. Раднарком проголосив Закон про відокремлення церкви від держави і школи від церкви. Тисячі священиків і вірян стали жертвами червоного терору.
Висновки
1. Культурні процеси 1917-1921 рр. посіли в історії українського народу певне місце.
2. Вони відбувалися на зламі історичних епох, втілюючи в собі яскраві, неповторні ознаки того часу, стали поштовхом до пробудження національної самосвідомі та духовного відродження, які, попри ідеологічні обмеження, лягли в основу подальшого розвитку української культури, розвивались і в наступні роки.
3. У культурному та духовному житті українського суспільства в роки Української революції сталися значні зрушення.
4. У цей час відбувався активний пошук шляхів розбудови української національної школи.
5. Вона зробила вагомий внесок в освітній процес, дала можливість забезпечити потреби господарства кваліфікованими фахівцями.
6. Значні здобутки мали українська наука, література і мистецтво, які були тісно пов'язані з життям народу, що позитивно впливало на духовний розвиток українського суспільства.
Контрольні запитання
1. Термін “автокефальна” означає?
2. Про кого говориться: “Вони славили комуністичне мистецтво і пропагували міську культуру, руйнували установлені традиції і загальноприйняту мову, вважаючи їх пережитком минулого”?
3. Хто був головним диригентом Державної української мандрівної капели (скорочено “Думка”) з 1920-1937 рр.?
4. Який театр не діяв в Києві в 1920 р.?
5. В якому році в Києві відкрився театр імені Т.Г.Шевченка?
6. Хто був першим ректором Української академії мистецтва?